Турли –хил исломий мазхаблардаги дорул ислом ва дорул куфрни таърифи.
(1-қисм)
Бисмиллах валхамдулиллах. Аммо баъад: ассаламу алайкум ва рохматуллох ва барокатух
Қуръон ва суннатдаги ва сахобаларни сўзларидаги “дар” мавзусини кўриб чиққанимиздан сўнг, икки диёрга тақсим қилиниши исломий турли-хил мазхаблардаги фуқахолар асридан ва ижтимоъий фиқх вужудга келишидан ва ахли фиқхни ўртасида миллатлараро алоқаларга тегишли масалалар девон қилинишидан олдин мавжуд бўлганини тушуниб олдик, энди исломий турли-хил мазхаблар дорул ислом ва дорул куфр хақида нима дейишгани билан танишамиз.
Ханафий мазхаби: ханафий мазхабидаги Сархисий рохимахуллох мана бу мазхабни катта кишилари бўлмиш Абу Юсуф ва Мухаммад Шайбоний рохимахуллохдан нақл қиладики дорул ислом яъни: ислом хукми хоким бўлган жой хисобланади
«وَكُلُّ مَوْضِعٍ كَانَ الظَّاهِرُ فِيهِ حُكْمُ الْإِسْلَامِ[1]
Сархисий рохимахуллох бошқа бир ўринда айтадики: бир диёрда исломий ахкомлар ва қонунлар ижро қилиниши билан “дорул муслимин”га мусулмонларни диёрига айланади.[2].
Косоний рохимахуллох хам айтадики: хар қандай “дар” ё исломга қўшилади ё куфрга, агар унда исломий ахкомлар татбиқ қилинадиган бўлса бунда “дар” исломга қўшилади, агар куфр ахкомлари татбиқ қилинадиган бўлса у “дар” куфрга қўшилади,…..зеро ислом ва куфрни зохир бўлиши уларнинг ахкомларини зохир бўлишига боғлиқ.[3]
Ханафий мазхабидаги ибни Обидин айтадики: дорул харбда исломий ахкомлар ижро қилиниши билан дорул исломга айланади. [4]
Косоний “бадоиус саноъий”да айтадики: бизларни асхобларимизни ўртасида (яъни ханафий мазхабидагиларни орасида) агар дорул куфрга ислом ахкомлари татбиқ қилинадиган бўлса бу диёр дорул исломга айланиши хақида ихтилоф мавжуд эмас. [5]
Шу шаклда ханафийлар дорул куфрни таърифи хақида айтишадики: кофирларнинг раисини амри ва хукми ижро қилинадиган диёрда мусулмонлар кофирлардан қўрқишади, шунингдек дорул куфрда салтанат мусулмонлар учун эмас ва у ерда куфр ахкомлари ғолибдир. [6]
(давоми бор…..)
[1]فَكُلُّ مَوْضِعٍ ظَهَرَ فِيهِ حُكْمُ الشِّرْكِ فَالْقُوَّةُ فِي ذَلِكَ الْمَوْضِعِ لِلْمُشْرِكِينَ فَكَانَتْ دَارَ حَرْبٍ، وَكُلُّ مَوْضِعٍ كَانَ الظَّاهِرُ فِيهِ حُكْمُ الْإِسْلَامِ فَالْقُوَّةُ فِيهِ لِلْمُسْلِمِينَ / (المبسوط 12-258) همچنین نگاه کنید به : “المبسوط” (10/114)، و”بدائع الصنائع” للكاساني (7/ 130)، و”المعتمد” لأبي يعلى (267)، و”الآداب الشرعية” لابن مفلح (1/212)این مذهب حنفی هاست. /
[2](السیر الکبیر 5/2197) / والدار تصیر دارالمسلمین بإجراء أحکام الإسلام
[3] (بدائع الصنائع للکاسانی 9/4375)/ إن كل دار مضافة إما إلی الإسلام وإما إلی الکفر، وإنما تضاف الدار إلی الإسلام إذا طُبقت فيها أحکامه، وتضاف إلی الکفر إذا طبقت فيها أحکامه، كما تقول الجنة دارالسلام والنار دار البوار، لوجود السلامة فی الجنة والبوار فی النار، ولْن ظهور الإسلام أو الکفر بظهور أحکامهما
[4]الدر المحتار 4/ 356 ) / ودار الحرب تصير دار الإسلام بإجراء أحكام أهل الإسلام فيها»
[5]“لا خلافَ بين أصحابنا في أنّ دارَ الكفر تصير دارَ إسلامٍ بظهور أحكامِ الإسلام فيها”.
[6]اصطلاحات الفنون2/265، و المبسوط 10/114 / الدار التي يجري فيها أمر رئيس الکافرين ويخاف فيها المسلمون من الکفار، فعلى هذا تکون دار الکفر هي الدار التي لا يکون فيها السلطان والمنعة للحاكم المسلم والغلبة فيها لْحکام الکفر
