Муқаддамот дарслари / учинчи дарс: тоғутни таниб олишлик, исломга киришдаги аввалги қадамдур.
(12-қисм)
Ёдимда охирги марта яқинларимдан бири билан дийдорлашган пайтимда, у киши очиқчасига айтдики, мен учун миллат ва нажод жуда мухим, фалончи курд болани мен пайғамбарни фалончи сахобасидан кўра яхшироқ кўраман, у хам фақат уни курд бўлганлиги сабабли холос. Бу кишини сухбатлари хам жуда қўпол ва воқеиятдан узоқ холда эди, яъни секуляристлар ва махаллий тоғутларнинг спутник каналларидаги ёлғонларга асосланган эди, бу банда худони яхши таниганим боис у билан бахслашиб ўтиришни лозим топмадим, чунки бу кишидаги маълумотларни хаммаси ахборот воситаларидаги ёлғонларга ва “нажод”га асосланган эди, лекин мана бу банда худо мени сукут қилганимдан фойдаланиб мўъминларга хамла қилди ва секуляр курдларни нажодлари сабабли поклай бошлади, умумий қилиб айтганда мужохид мўъминларни шахсиятини терор қилиб аллохни шариатидаги қонунларга хамла қилди. Шунда имоми Молик рохимахуллохни айтган сўзлари ёдимга тушди: “агар бир шахс сен билан бахслашса, унга суннатни баён қил ва у билан бахслашма,чунки унга суннатни баён қилган пайтингда хужжатни унга қарши қўйган бўласан, энди агар яна бахслашадиган бўлса, сен билан эмас балки аллох билан бахслашаётган бўлади; шундай экан суннатни баён қил ва суннатни воситасида бахслашма,чунки суннат унга очиқ-ойдин баён қилинган киши бахслашмаслиги керак.”
Шунга асосланиб мана бу лахзада яқин қариндошимни сўзларига муносиб равишда,имоми Ахмад,Насоний ва бошқалар ривоят қилган Убай ибни Каъабнинг росулуллох саллаллоху алайхи васалламдан қилган ривоятини унга ўқиб беришимга тўғри келди, чунки бундай жохилият сари даъват қилаётган хар қандай кишига хос мархалаларда росулуллох саллаллоху алайхи васаллам томонидан хам киноясиз, очиқ-ойдин айтилган сўздир:
« فَأَعْضُوهُ بِهِنَّ أَبِيهِ وَلَا تُكَنُّوا» [1]
“бор,отангни жинсий олатини тишлаб ол.” Сизлар хам бу сўзни очиқ-ойдин айтинглар.
Аллох таоло шу пайғамбарни ахлоқи хақида айтган эдики:
وَإِنَّكَ لَعَلَى خُلُقٍ عَظِيمٍ (قلم/4)،
Албатта сиз улуғ хулқ устидадирсиз.
У киши пайғамбар бўлиб юборилишларидан олдин хам кофирлар у зотнинг чиройли хулқларига гувохлик беришган, у киши қандай қилиб бундай калимани забонига олган?
Бир шахснинг ўзига ва сизга қилаётган зулми шу даражага етадики, унга нисбатан “энг яхши услуб” билан муносабат билдиришни иложи бўлмай қолади, лозим бўлган мархалаларда бу шахсни уйғотиш учун унга шок берилади ва уни ёмонликларини тилга олишингиз керак,шунда нима бўлганини ва қандай жойгохга бориб қолганини тушунади. Мана бу хақиқатда бундай шахслар учун сўзлашув услуби хисобланади:
«بِالَّتِي هِيَ أَحْسَنُ»
Аллох таоло мархамат қиладики:
لَّا يُحِبُّ اللَّهُ الْجَهْرَ بِالسُّوءِ مِنَ الْقَوْلِ إِلَّا مَن ظُلِمَ ۚ وَكَانَ اللَّهُ سَمِيعًا عَلِيمًا (نساء/148)،
Аллох ёмон сўзларнинг (яъни дуойи баднинг) ошкора айтилишини суймайди. Магар мазлум томонидан бўлса (жоиздир). Аллох эшитгувчи,билгувчи зотдир.
(давоми бор……)
[1] قَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: «مَنْ تَعَزَّى بِعَزَاءِ الْجَاهِلِيَّةِ فَأَعْضُوهُ بِهِنَّ أَبِيهِ وَلَا تُكَنُّوا» رواه البخاري في (الأدب المفرد) [963/1 بتحقيقي ] ، والنسائي في (السنن الكبرى) (5/272) [8864] و (6/242) [10812] وفي (عمل اليوم والليلة) [976] ، وأحمد في (المسند) (5/136) وابنه في (زوائد المسند) (5/136) ، وابن أبي شيبة في (المصنف) (15/33) [19030] أو (7/456) [37183] ، وأبو عبيد القاسم بن سلام في (غريب الحديث) (3/163) [422] و (3/288) [467] (ط مجمع اللغة العربية) ، والحربي في (الغريب) (3/919) ، والطحاوي في (شرح مشكل الآثار) [3204] و [3207] ، والهيثم بن كليب الشاشي في (مسنده) (3/374) [1499] ، وابن حبان في [3153الإحسان] أو [736 موارد] ، والطبراني في (المعجم الكبير) (1/198-199) [532] ، والقطيعي في (جزء الألف دينار) [209] ، وأبو نعيم في (معرفة الصحابة) [756] ، والبغوي في (شرح السنة) (13/120-121) [3541] ، والضياء المقدسي في (المختارة) [1242] و [1244] ، والمزي في (تهذيب الكمال) (19/339-330) و (19/330) النسائي في ((السنن الكبرى)) (8864) واللفظ له، وأحمد (21234) / آلبانی ، تخريج مشكاة المصابيح 4828/ شعيب الأرناؤوط: تخريج المسند 21236 / الألباني ، السلسلة الصحيحة269 / تخريج صحيح ابن حبان 3153 / ابن حجر العسقلاني: تخريج مشكاة المصابيح 4/404 / الألباني : السلسلة الصحيحة1/538 / محمد الأمين الشنقيطي: أضواء البيان3/527 / السخاوي: الأجوبة المرضية2/623 / شعيب الأرناؤوط: تخريج المسند21233 / السيوطي: الجامع الصغير629 / الألباني: صحيح الجامع567 / أخرجه أحمد (21271)، والنسائي في ((السنن الكبرى)) (10810)، والطبراني (1/198) (534) باختلاف يسير. ابن تيمية في منهاج السنة:قال أهل العلم: يجوز التصريح باسم العورة للحاجة والمصلحة… كما في حديث أبي بن كعب عن النبي صلى الله عليه وسلم قال: من تعزى بعزاء الجاهلية فأعضوه بهن أبيه ولا تكنوا.انتهى،
