Дорул куфрларни навлари ва дорул исломни дорул куфрга айланиши.
(4-қисм)
Яъни ханафийларнинг мана бу дастасидагиларни кўз-қарашига кўра, шарқий туркистон ва хиндистондаги исломий диёрларга ўхшаган минтақаларда мана бу уч шарт топилади, аммо туркия ва сехюнистлар режимини қўл остидаги ишғол қилинган диёрларда куфр ахкомлари хоким бўлган ва у ерлардаги аллохни шариатидаги қонунларга пойбанд бўлган мусулмонлар хам, хатто ўзларини шариатларига пойбанд бўлган зиммалар хам, дорул исломда мавжуд бўлган хавфсизликка эга эмаслар,лекин барибир дорул ислом деб хисобланишади ва дорул куфрни жумласига кирмайди, чунки мана бу диёрлар хар томондан аслий дорул куфрларга уланган эмас.
Мана шу асосга кўра ибни Обидин ханафий рохимахуллох фатво берадики, суриядаги жабал даруз агарчи унда куфр ахкомларини жорий қилинса хам ва хокимият хам кофирларни қўлида бўлса хам дорул исломдир,чунки бу ерда шартларни бири дорул куфрларга уланган,чегарадош бўлиши амалга ошган эмас ва улар бизларни рахбарларимизни қўл остида бўлиб, ислом диёрлари уларни хар томондан ўраб олган, рахбарият қачон хохласа бу ерларда ислом ахкомларини пиёда қила олади. [1]
Ханафий мазхабидаги Тамартоший “танвирул абсор” да уч шартга ва хавфсизлик масаласига ишора қиладики,
«مسلمٌ أو ذميٌّ آمنًا بالأمانِ الأوّلِ »
Борасида хам сухбат қилади,мана бу ерда аниқ ўзига хос ва аллохни шариатидаги қонунлар соясида вужудга келган хавфсизликка ишора қилади, мана бу ўзига хос хавфсизлик хам аллохни шариатидаги қонунларини хукм қилишни,хокимиятини, мусулмонларни қудратини,ғалабасини белгиларидан бири хисобланади. Шу сабабли хам ханафий мазхабидаги Сархисий рохимахуллохни “шархус сайрул кабир”да қуйидагиларни айтганини кўрамиз: [2]
“«فَإِنَّ دَارَ الْإِسْلَامِ اسْمٌ لِلْمَوْضِعِ الَّذِي یکونُ تَحْتَ یدِ الْمُسْلِمِینَ، وَ عَلَامَةُ ذَلِك أَنْ یأْمَنَ فِیهِ الْمُسْلِمُونَ».[3]
дорул ислом мусулмонларнинг хукмронлиги остидаги макондир, бунга қўшимча равишда мусулмонлар у ерда хавфсизликка эга бўлиши керак.
Агар худайбия сулхи тузилгандан сўнг кўрганимиздек, маккадаги мусулмонлар шахсий ишларида комил хавфсизликни қўлга киритишади, ёки хабашадаги мухожир мусулмонлар хам шахсий оддий ишларда комил хавфсизликка эга бўлишади, аммо мана бу сифатни танхо ўзи фатхдан олдинги маккага ё хабашага дорул ислом сифатини берилишига боис бўла олмайди, балки мана бу диёрлар бундай хавфсизликка эга бўлса хам дорул куфрлигича қолади, мана бу хавфсизликни ўзи уларни дорул исломга айлантира олмади, чунки мана бу диёрларда қудрат ва хокимият мусулмонларни эмас,балки кофирларни қўлида ғолиб бўлган.
Ханафий мазхабидаги Сархисий рохимахуллох ханафий мазхабини катта кишиларидан бўлмиш Абу Ханифани шогирди Аби Юсуф ва Мухаммад ибни Шайбоний ривоят қилишадики, бир диёрда кофирларни ахкоми устун бўлиб мана бу диёрда кофирларни хокимияти ғолиб келса, бу диёр дорул куфрга айланади. Ханафий мазхабини буюк кишиларидан бўлмиш Косоний “бадаиъус саноиъ” да бошқалар билан бирга мана бундай кўз-қарашни нақл қилади. [4][5]
Мана бу холатда Абу Ханифа рохимахуллохни энг яқин шогирдларидан бўлган имоми Мухаммад ибни Хасан Шайбоний ва имоми Абу Юсуф ва Косонийга ўхшаган ханафий мазхабидаги буюк кишилар, учталик шартни назарга олмаган холда бир диёрни хукм бўйича мезони,меъёрини унда ижро қилинаётган “қонун ва хукмга” боғлиқ дейишган, ва қуйидагича фатво беришган: ” дорул ислом куфр ахкомлари зохир бўлиши билан дорул куфрга айланади.” Бир диёрнинг хукми, унга хоким бўлган ва уни эгаллаган ахкомларга тобеъдир,демак агар унга куфр ахкомлари хукмрон бўлган бўлса,бу диёр дорул куфр дейилади. [6] [7]
(давоми бор…..)
[1] وبهذا ظهر أن ما في الشام من جبل تيم الله المسمى بجبل الدروز وبعض البلاد التابعة ، كلها دار إسلام ، لأنها وإن كانت لها حكام دروز أو نصارى ، ولهم قضاة على دينهم ، وبعضهم يعلنون بشتم الإسلام والمسلمين ، لكنهم تحت حكم ولاة أمورنا ، وبلاد الإسلام محيطة ببلادهم من كل جانب ، وإذا أراد ولي الأمر تنفيذ أحكامنا فيهم نفذها
[2] تنوير الأبصار المطبوع مع الحاشية (4/174)./ “لا تصيرُ دارُ الإسلامِ دارَ حربٍ إلا: بإجراء أحكام أهلِ الشّركِ، وباتّصالها بدارِ الحرب، وبأنْ لا يبقى فيها مسلمٌ أو ذميٌّ آمنًا بالأمانِ الأوّلِ
[3]سرخسی، محمد، شرح سیر الکبیر، ج1، ص1253.
[4] المبسوط) للسرخسي، جـ 10 صـ 114، ط دار المعرفة. فجعل الصاحبان المناط: هو الغلبة والأحكام./”. وقال أبو يوسف ومحمد بن حسن شیبانی رحمهما الله: إنَّها تصيرُ دارَ الكفر بِظهورِ أحكامِ الكفرِ فيها… فإذا ظهرَ أحكامُ الكفر في دارٍ فقد صارت دارَ كفر”.
[5]بدائع الصنائع (7/130).دار الإسلام تتحول إلى دار كفر إذا استولى عليها الكفّارُ، وأظهروا أحكامَ الكفر فيها. قال الكاساني: “وقال أبو يوسف ومحمد رحمهما الله: إنَّها تصيرُ دارَ الكفر بِظهورِ أحكامِ الكفرِ فيها… فإذا ظهرَ أحكامُ الكفر في دارٍ فقد صارت دارَ كفر/ ( بدائع الصنائع ) للكاساني : 9/4375 ، وانظر : ( أحكام الديار ) ، د عابد محمد السفياني ، ص 15 وما بعدها .
[6] (بدائع الصنائع) للكاساني، 9/ 4375، ط زكريا علي يوسف / إن كل دار مضافة إما إلى الإسلام وإما إلى الكفر، وإنما تضاف الدار إلى الإسلام إذا طُبقت فيها أحكامه، وتضاف إلى الكفر إذا طبقت فيها أحكامه، كما تقول الجنة دار السلام والنار دار البوار، لوجود السلامة في الجنة والبوار في النار، ولأن ظهور الإسلام أو الكفر بظهور أحكامهما)
[7] بدائع الصنائع الکاساني ج8ص454 هفت جلدی دار الکتب العلمیة.
