Бисмиллах валхамдулиллах, аммо баъад: ассаламу алайкум ва рохматуллох ва барокатух / 11 бўлим:
дорул куфрларни навлари ва дорул исломни дорул куфрга айланиши(2)
(1-қисм)
Шофеъийлар:
Ибни Қуддома рохимахуллох имоми Шофеъий рохимахуллохни ўзидан нақл қиладики: бир диёрни ахли муртад бўлса ва аллохни шариатидаги ахкомларни ўрнига жамиятда ўзларини ахкомларини пиёда қилишса, мана бу диёр дорул харбга айланади…..уларни молларини ғаниматга олиш бўйича ва………Абу Бакр Сиддиқ улар билан жанг қилган мусайламайи каззобни диёрига ўхшаш бўлади…..шу ерда айтадики: Шофеъий шундай деди. [1]
Ибни Хажар Хайтамий рохимахуллох айтадики: бир диёрни исломий ёки харбий деб номлашлик, сифатлаш оъризий сифат бўлиб бу диёрга хоким бўлган ахкомларни ўзгариши билан ўзгариб туради, аммо мана бу сифатни ўзгармайди собит дейдиган кишиларни сўзлари тўғри эмас. [2]
Бу андалусга ўхшайди аввалда дорул куфр эди,сўнг фатх қилингач дорул исломга айланди, ундан кейин кофирлар томонидан босиб олингандан сўнг яна дорул куфр бўлди. Албатта ибни Хажар Хайтамий рохимахуллох “Тухфатул мухтаж”да мана бу жумлаларни фақат бир қисмига эътиқод қилади холос, у кишини эътиқоди бўйича, дорул куфр дорул исломга ўзгара олади,аммо дорул ислом дорул куфрга айланмайди, у киши айтадики: хар қандай диёрга дорул ислом хукми берилгандан сўнг, у мутлақо дорул куфрга айланмайди. [3]
Баъзи бир шофеъийларни сўзларидаги икки хилликни сабаби, уларнинг росулуллох саллалоху алайхи васалламни сўзларидан чиқарган тушунчаларидир, пайғамбаримиз мархамат қиладиларки:
«الإسلامُ يَعْلُو و لايُعْلَى»
улар бундан шундай хулоса чиқаришганки, олдин дорул ислом бўлган хар қандай диёр дорул куфрга айланмайди. Шофеъий мазхабидаги Шарбиний рохимахуллохга ўхшаганлар айтадики: хатто агар кофирлар Тарсусга ўхшаган ундаги сокин ахоли мусулмон бўлган диёрларни босиб олишса хам, бу диёр дорул харбга айланмайди.
Мана бу тушунча бўйича, кофирлар томонидан ишғол қилиб олинган диёр агарчи мана бу озод қилиниш узоқ муддатга чўзилса хам,яна қайтадан мусулмонларга,аллохни шариатидаги қонунларга қайтарилиши керак. Мана бу ишларни барчаси шунинг учунки, бир пайтлар аллохни шариатидаги қонунларни хокимияти остида бўлган ,уни хокимияти мусулмонларни қўлида бўлган диёр харгиз кофирларни мулкига айланиб қолмайди,балки босиб олинган ва бир кун келиб мусулмонларга қайтарилиши ва бир кун яна мусулмонларга қайтарилиб у ерда аллохни шариатидаги қонунлар ижро қилиниши керак бўлган диёр хисобланади, бу диёрни хукми ўша “олдинги хукмга” кўра яъни хануз кофирларни қўлига тушмаган ва унда куфр ахкомлари хам ижро қилинмаган холати бўйича бўлади. [6]
Мана бу суратда: шофеъийларни баъзиси қуйидаги хадисни истинод қилган холда:
الإسلامُ يَعْلُو ولا يُعْلى[7]،
Улар шунга эътиқод қилишадики, дорул ислом хар қандай шароитда дорул куфр ё дорул харбга айланмайди, улар исломни хеч қачон мағлуб бўлмайдиган ғолиб деб билишади; хатто баъзилар мана бу хадисга асосланган холда айтишганки: агар кофирлар мусулмонларни шахарларидан бирини эгаллаб олишса ва у ерда мусулмонлар мавжуд бўлмаса, мана бу минтақа барибир дорул куфрга айланиб қолмайди; чунки бу ердаги хукм истийло олдинги ғалабага кўра чиқарилади. [8]
Имоми Нававий рохимахуллох “лақитни” ахкомларини баён қилмоқчи бўлганда дорул ислом учун уч холатни келтиради, учинчи холатда айтадики: мусулмонлар яшаб сўнг у ерни тарк қилинган ва улардан кейин кофирлар эгаллаб олган диёр. [9]
Буни кетидан имоми Нававий рохимахуллох ўзини мана бу сўзига изох бериб айтишича, шофеъийларни баъзиси мана шу далилга кўра диёрларни дорул исломни жумласидан деб хисоблашади, чунки мусулмонларни қадимдаги хукмронликлари хукмни давом этиши учун кифоя қилади, энг охирги шофеъий мазхабидагиларни баъзиси айтадики, мана бу хукм мусулмонларни маън қилишмагунича ўз кучида туради, агар мусулмонларни маън қиладиган бўлишса дорул куфрга айланади.[10]
(давоми бор…..)
[1]ابن قدامه ، المغني (شرح مختصر الخرقي) – ج12 ص 284(7105) / فَصْلٌ: وَمَتَى ارْتَدَّ أَهْلُ بَلَدٍ، وَجَرَتْ فِيهِ أَحْكَامُهُمْ، صَارُوا دَارَ حَرْبٍ فِي اغْتِنَامِ أَمْوَالِهِمْ، وَسَبْيِ ذَرَارِيِّهِمْ الْحَادِثِينَ بَعْدَ الرِّدَّةِ، وَعَلَى الْإِمَامِ قِتَالُهُمْ، فَإِنَّ أَبَا بَكْرٍ الصِّدِّيقَ – رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ – قَاتَلَ أَهْلَ الرِّدَّةِ بِجَمَاعَةِ الصَّحَابَةِ، وَلِأَنَّ اللَّهَ تَعَالَى قَدْ أَمَرَ بِقِتَالِ الْكُفَّارِ فِي مَوَاضِعَ مِنْ كِتَابِهِ، وَهَؤُلَاءِ أَحَقُّهُمْ بِالْقِتَالِ؛ لِأَنَّ تَرْكَهُمْ رُبَّمَا أَغْرَى أَمْثَالَهُمْ بِالتَّشَبُّهِ بِهِمْ وَالِارْتِدَادِ مَعَهُمْ، فَيَكْثُرُ الضَّرَرُ بِهِمْ. وَإِذَا قَاتَلَهُمْ، قَتَلَ مَنْ قَدَرَ عَلَيْهِ، وَيَتْبَعُ مُدْبِرَهُمْ، وَيُجْهِزُ عَلَى جَرِيحِهِمْ، وَتُغْنَمُ أَمْوَالُهُمْ. وَبِهَذَا قَالَ الشَّافِعِيُّ.
[2] «تحفة المحتاج بشرح المنهاج» (12/108-109) /وهذا الوصف للدار -وهو كونها إسلاميّة أو حربيّة- وصفٌ عارضٌ يتغير بتغير غلبة الأحكام التي تجري فيها، وأما قول من قال إنها ثابتة لا تتغير فغير صحيح.
[3]تحفة المحتاج في شرح المنهاج، أحمد بن حجر الهيتمي، تحقيق جماعة من العلماء، المكتبة التجارية الكبرى، القاهرة./ (9/269)./ ما حُكم بأنّه دارُ إسلامٍ لا يصير بعد ذلك دارَ كفرٍ مطلقًا
[4] “تحفة المحتاج” (8 / 82)، و”أسنى المطالب” (4 / 204)
[5]شمس الدین محمد الخطیب الشربینی ، مغني المحتاج إلى معرفة معاني ألفاظ المنهاج – ج 2 ص465 / ولو غلب الكفار على بلدة يسكنها المسلمون كطرسوس لا تصير دار حرب .
[6]و الرّملي در “نهاية المحتاج”می گوید: “ومِنها -أي: مِن دار الإسلام- ما عُلم كونُه مسكنًا للمسلمين، ولو في زمنٍ قديمٍ، فغلب عليه الكفّارُ كقرطبةَ؛ نظرًا لاستيلائنا القديم”.
[7] أخرجه الروياني في ((مسنده)) (783)، والدارقطني (3/252)، وأبو نعيم في ((تاريخ أصبهان)) (1/92)
[8] هیتمی، ابنحجر، تحفة المحتاج فی شرح المنهاج، ج9، ص269.
[9]العزيز شرح الوجيز (الشرح الكبير) 1-14 ج7 / کتاب القطی – احکام القیط ص 403 / أحدها : دار يسكنها المسلمون فاللقيط الموجود فيها مسلم وإن كان فيها أهل ذمة تغليباً للإسلام. الثاني : دار فتحها المسلمون وأقروها في يد الكفار بجزية فقد ملكوها أو صالحوهم ولم يملكوها ، فاللقيط فيها مسلم إن كان فيها مسلم واحد فأكثر، وإلا فكافر على الصحيح . الثالث : دار كان المسلمون يسكنونها ثم جلوا عنها وغلب عليها الكفار
[10] وأما عد الأصحاب الضرب الثالث دار إسلام فقد يوجد في كلامهم ما يقتضي أن الاستيلاء القديم يكفي لاستمرار الحكم ، ورأيت لبعض المتأخرين تنزيل ما ذكروه على ما إذا كانوا لا يمنعون المسلمين منها فإن منعوهم فهي دار كفر
