Бисмиллах валхамдулиллах, аммо баъад: ассаламу алайкум ва рохматуллох ва барокатух / 11 бўлим:
дорул куфрларни навлари ва дорул исломни дорул куфрга айланиши(2)
(2-қисм)
Шунга қарамасдан шофеъий мазхабидаги Мовардий рохимахуллох “доруш ширк” ни уч дастага тақсим қилади ва учинчи даста хақида айтадики: ” Тарсус ва Антокияга ўхшаш мушриклар ғолиб бўлган ислом диёрларидир”. Мана бу шофеъий мазхабидагилар нақл қилаётган нарсани хилофи бўлиб имоми Шофеъий рохимахуллохни ва бошқа исломий мазхабларни хамда шофеъий мазхабидаги уламоларни назарига мувофиқ келади. [1][2]
Агар диққат қиладиган бўлсак, дорул ислом дорул куфрга айланмайди дейдиган кишиларни сўзларида бир нав қарама-қаршилик бор, шу сабабли хам ибни Хажар Хайтамий рохимахуллох айтадики, дорул ислом “суратда эмас хукмда” дорул харбга айланган. Яъни хукм жихатидан эмас,балки зохир жихатидан дорул харбга айланади.[3]
Шофеъий мазхабидаги Рофиъий рохимахуллох айтадики: агар кофирлар дорул исломни диёрларини эгаллаб олишган бўлса,”охирги асрлардаги кишиларни баъзисини айтишича, агар у ерда мусулмонларни маън қилишмаса бу ер дорул ислом бўйича қолади, бўлмасам бундай диёр дорул куфрга айланади.” [4]
Албатта шофеъий мазхабидаги имоми Ромилий рохимахуллох андалусни бир қисмидаги насоролар томонидан ишғол қилинган “орогун”даги мавжуд мусулмонлар хақида фатво бериб айтадики, уларга хижрат қилиш вожиб эмас, чунки улар тўлаётган харрожлари,солиқлари сабабли уларни жонига,молига зулм қилинмаган холда,1- динларини ошкор қилишади,2- аллохни шариатини очиқчасига ижро қилишади. Имоми Ромилий рохимахуллохни назарида мана бу дорул ислом диёри хисобланади ва агар мусулмонлар ундан чиқиб кетишса дорул харбга айланади. [5]
Шофеъий мазхабидаги Ромилий рохимахуллох айтадики: дорул исломни дорул куфрга ва дорул харбга айланиши, “суратан ва ла хукман” яъни хукм бўйича эмас балки зохирий жахатдан бўлади. Шофеъий мазхаблик Ижлий рохимахуллох хам айтадики: дорул исломни дорул харбга айланиши “суратан ла хукман” бўлади, бир диёр борасида хукм берилган пайтида, у дорул ислом бўлганлиги сабабли, кейинчалик хам мутлақо дорул куфрга айланмайди. [6][7]
Мана бу дастадаги шофеъий олимларини назарини орасини жамлаган холда шуни айта оламизки: ха, росулуллох саллаллоху алайхи васаллам мархамат қилганларки:
«الإسلامُ يَعْلُو ولا يُعْلَى»
“ислом эгаллайди ва хукмрон бўлади ва уни устида хукмронлик қилинмайди.” Аммо агар бир инсонни дилини ислом эгаллаб олса ва бу инсонни дилида исломни ўрнига яна қайтадан куфр эгаллаб олса , нима бўлади? Исломий хокимият ва дорул ислом олийлик,баландлик экани хақиқатдир, демак кофир мусулмонни устида хукмрон бўлиши,устун бўлиши раво кўрилмайди ва дорул куфр дорул исломни ўрнини эгалламайди. Худди шунга ўхшаш инсонни дилида куфр яна қайтадан исломдаги иймонни ўрнини эгаллаши хам раво кўрилмайди; аллох таоло хам мархамат қиладики:
وَجَعَلَ كَلِمَةَ الَّذِينَ كَفَرُوا السُّفْلَى وَكَلِمَةُ اللَّهِ هِيَ الْعُلْيَا ( توبه/ 40)،
Ва кофир бўлган кимсаларнинг сўзларини тубан қилиб қўйди. Аллохнинг сўзигина юксак сўздир.
Аммо агар “дил” да ёки бир “диёр” да яна қайтадан куфр хоким бўлса,нима бўлади? Раво кўрилмайди, аммо агар бу нарса содир бўлсачи? Жуда кўп ишлар раво кўрилмайди, содир бўлмаслиги керак, аммо содир бўлади. Мана бундай холатларда қандай хукм қилинади?
Росулуллох саллалоху алайхи васаллам буюрадиларки, агар амир ёки хоким очиқ куфр келтириб муртад бўлса, унга қарши қиём қилиниши ва уни ўрнидан олиб ташлаш керак, чунки у ўзини шунчалик хақир,бе арзиш қилганки, буюк ва қимматли бўлган дорул ислом ва мўъминларни устида хукмрон бўлишга лойиқ эмас. Аллох таоло кофир кишининг мусулмонларни устида хукмрон бўлишига йўл қўймайди:
«وَلَنْ يَجْعَلَ اللَّهُ لِلْكَافِرِينَ عَلَى الْمُؤْمِنِينَ سَبِيلًا» (نساء/141)
(давоми бор…..)
[1] كان من بلاد الإسلام التي غلب عليها المشركون حتى صارت دار شرك كطرسوس وإنطاكية ، وما جرى مجرى ذلك من الثغور المملوكة على المسلمين
[2] فصل ومتى ارتد أهل بلد وجرت فيه أحكامهم صاروا دار حرب في اغتنام أموالهم وسبي ذراريهم الحادثين بعد الردة – إلى أن قال – وبهذا قال الشافعي
[3] فقولهم لصار دار حرب المراد به صيرورته كذلك “صورة لا حكما” وإلا لزم أن ما استولوا عليه من دار الإسلام يصير دار حرب ، ولا أظن أصحابنا يسمحون بذلك
[4] ، ورأيت لبعض المتأخرين أن محله إذا لم يمنعوا المسلمين منها وإلا فهي دار كفر
[5] ما أجاب به الإمام الرملي عندما سئل عن “أراغون” وهي في الأندلس وقد تغلب عليها النصارى ، وأقروا المسلمين فيها ، وضربوا عليهم خراج الأرض يؤخذ منهم بقدر ما يستخرجونه منها ، ولم يظلموا في أموالهم ولا في أنفسهم ، ويقيمون الصلوات في المساجد ، ويظهرون شعائر الإسلام جهرةً ، ويقيمون شريعة الله علنا فهل تجب عليهم الهجرة أم لا ؟ فأجاب الإمام الرملي : ( بأنه لا تجب الهجرة على هؤلاء المسلمين من وطنهم ، لقدرتهم على إظهار دينهم به ، ولأنه صلى الله عليه وسلم بعث عثمان يوم الحديبية إلى مكة لقدرته على إظهار دينه بها ، بل لا تجوز الهجرة منه ، لأنه يرجى بإقامتهم به إسلام غيرهم ، ولأنه دار إسلام ، فلو هاجروا منه صار دار حرب)
[6] فقولهم لصار دار حرب المراد به صيرورته كذلك “صورة لا حكماً”
[7] وقوله فيحرم أن يصيره باعتزاله عنه دار حرب أي : “صورة لا حكما” إذ ما حكم بأنه دار إسلام لا يصير بعد ذلك دار كفر مطلقاً
